Найважливішим внутрішнім чинником у цьому процесі була позиція української шляхти. На початку XIV ст. перед нею постав реальний вибір: або єдина, усталена Польща, або ослаблена Лівонською війною Литва. Польща для українських феодалів означала привілеї, обмеженість королівської влади, гарантовані політичні свободи. Не останнє місце тут посідала й проблема військової повинності - адже у Польщі домінувало наймане військо.
Люблінська унія 1569 р. відіграла, безумовно, велику історичну роль у долі України. При цьому вона мала досить суперечливі наслідки. Передусім вона сприяла посиленню польської соціальної, національної, релігійної, культурної експансії. Але вона ж возз'єднала українські землі, забезпечила зростання культурно-освітнього руху, знайомство з західноєвропейською культурою. Окрім цього, саме Люблінська унія викликала рух опору, соціальну активність різних верств українського населення в боротьбі за національне виживання.
Розвиваються міста - і державні, і ті, які перебували у приватному володінні. Мешканці міст боролися за введення Магдебурзького права - виборного місцевого самоврядування, - з тим щоби вийти з-під влади феодала. Тоді ці міста ставали опертям королівської влади у боротьбі проти свавілля магнатів.
Після 1569 р. посилився процес покатоличення українського населення. Кризовий стан православної церкви створював умови для поширення ідеї церковної унії в українському суспільстві й породжував її активних прихильників. Моральна деградація церковних ієрархів, дезорганізація православної церкви не давали можливості їй бути гарантом збереження національних традицій. Тому перед православ'ям України постала проблема вибору: або зберегти церкву, жертвуючи національною самобутністю, або, реформуючи церкву, врятувати цю самобутність.
Уніатська частина затвердила греко-католицьку церкву, підпорядковану папі римському. Визнавалися основні догмати католицької церкви, але мова богослужіння залишалася церковнослов'янською, а обряди православними. Уніатське духовенство урівнювалося з католицьким: не сплачувало податків, отримувало місця у сеймі. Уніатська шляхта могла претендувати на державні посади.
Астраханские походы
После завовевания мусульманского Казанского ханства и штурма его столицы, царь Иван Грозный решил подчинить своему влиянию южного соседа, бывшего противника. Покорение Астраханского ханства позволило бы добиться контроля над всем бассейном Волги и получить прямой выход в Каспийское море. Поводом к началу военных действий стало пленение ...
Царствование
Василия Шуйского
После избрания верховым боярством царем князя Василия Шуйского, менее знатное, среднее боярство, к которому примкнуло столичное дворянство, приказные дьяки, а также провинциальное дворянство (городовые дворяне и дети боярские), было недовольно его избранием и восстало против него. Недовольство это было вызвано тем, что вопреки принятому ...
Конституция СССР 1936 г.
Один из существенных моментов политики «умиротворения» общества касался разработки новой Конституции. В начале февраля 1935г. Пленум ЦК ВКП (б) рекомендовал предстоящему VII Всесоюзному съезду Советов рассмотреть вопрос об изменении действующей Конституции в целях демократизации избирательной системы и уточнения социально-экономической ...