Найважливішим внутрішнім чинником у цьому процесі була позиція української шляхти. На початку XIV ст. перед нею постав реальний вибір: або єдина, усталена Польща, або ослаблена Лівонською війною Литва. Польща для українських феодалів означала привілеї, обмеженість королівської влади, гарантовані політичні свободи. Не останнє місце тут посідала й проблема військової повинності - адже у Польщі домінувало наймане військо.
Люблінська унія 1569 р. відіграла, безумовно, велику історичну роль у долі України. При цьому вона мала досить суперечливі наслідки. Передусім вона сприяла посиленню польської соціальної, національної, релігійної, культурної експансії. Але вона ж возз'єднала українські землі, забезпечила зростання культурно-освітнього руху, знайомство з західноєвропейською культурою. Окрім цього, саме Люблінська унія викликала рух опору, соціальну активність різних верств українського населення в боротьбі за національне виживання.
Розвиваються міста - і державні, і ті, які перебували у приватному володінні. Мешканці міст боролися за введення Магдебурзького права - виборного місцевого самоврядування, - з тим щоби вийти з-під влади феодала. Тоді ці міста ставали опертям королівської влади у боротьбі проти свавілля магнатів.
Після 1569 р. посилився процес покатоличення українського населення. Кризовий стан православної церкви створював умови для поширення ідеї церковної унії в українському суспільстві й породжував її активних прихильників. Моральна деградація церковних ієрархів, дезорганізація православної церкви не давали можливості їй бути гарантом збереження національних традицій. Тому перед православ'ям України постала проблема вибору: або зберегти церкву, жертвуючи національною самобутністю, або, реформуючи церкву, врятувати цю самобутність.
Уніатська частина затвердила греко-католицьку церкву, підпорядковану папі римському. Визнавалися основні догмати католицької церкви, але мова богослужіння залишалася церковнослов'янською, а обряди православними. Уніатське духовенство урівнювалося з католицьким: не сплачувало податків, отримувало місця у сеймі. Уніатська шляхта могла претендувати на державні посади.
В битве под Москвой
Решающим военным событием первого периода войны стала историческая битва под Москвой. Наступление на советскую столицу гитлеровское командование готовило как генеральное, решающее. Для этого была создана мощная группировка сил и средств: 75 дивизий, 1 миллион 800 тысяч солдат и офицеров, 1700 танков, 1400 самолетов, свыше 14 тысяч оруди ...
Экономические реформы Ельцина – Гайдара
Осенью 1991 года
российское правительство под руководством Егора Тимуровича Гайдара
приступило к осуществлению реформ по переводу экономики страны к рыночным отношениям. С этой целью было проведено
:
1) либерализация цен
– отказ государства от ценообразования и предоставления производителям права самим назначать цены;
2) приватизац ...
Великий Новгород
Новгород, расположенный на северо-западе русских земель, был связан рекой Волхов с Финским заливом и Балтийским морем с Ливонией, Швецией, со многими норвежскими и германскими городами. Ближайшими городами, с которыми Новгород вел торговлю, были Нарва, Дерпт, Рига, Ревель. Этот морской балтийский путь являлся стабильным центром внеш ...